Таврійський національний університет має багаторічну історію. Його було створено ще 1918 року постановою Кримського Крайового Уряду, а 1920 року університет очолив відомий український учений-натураліст Володимир Вернадський. Також у ТНУ працювали багато інших видатних вчених і дослідників, зокрема Володимир Обручев, Володимир Палладін, Борис Греков, Євген Павловський, Абрам Йоффе тощо. З відновленням незалежности України університет розростається дедалі більше: станом на 2013 рік в університеті навчались понад 12000 студентів з України та світу, працювали 60 професорів і 272 доценти. Заклад володів центром комп’ютерних технологій, зоологічним музеєм, науковою бібліотекою, а в Севастополі функціонувала філія — економіко-гуманітарний інститут.
Студентство університету надзвичайно цінує свою альма-матер. Як зазначила першокурсниця ТНУ:
Я до останнього моменту не могла визначитись куди мені піти навчатися після 11 класу, але хресна мені порекомендувала ТНУ. Я подала заяву на вступ. Поступивши туди, думала, що ні з ким не буду дружити, не матиму гарне спілкування з викладачами, але все навпаки. ТНУ як другий дім. Кожного разу як туди приїжджаю, постійно посміхаюсь, тому що всі дуже дружні, привітні, всі один між одним спілкуються. Я дуже полюбила цей університет, маю чудових одногрупників і чудових викладачів. Мені подобається навчатися тут, хоча я лишен першокурсниця.
Для багатьох студентів російське вторгнення унеможливило закінчення навчання там, де вони його починали. Саме для них ТНУ дав можливість розпочати все з нуля:
ТНУ дав шанс почати все з нуля. До повномасштабного вторгнення я навчалась на туризмі. В 2023 році мала отримати диплом про здобуття вищої освіти, але війна завадила це зробити. Так як я не хотіла продовжувати навчання на туризмі, то пішла навчатись на філолога, як колись і хотіла.
Через окупацію Криму росією в 2014 році ТНУ значно постраждав, проте його вдалося перемістити на підконтрольну Україні територію. У 2016 році університет поновив роботу в Києві. Так ТНУ став університетом, який і надалі продовжує плекати культурні надбання Криму, де студенти можуть вивчати кримськотатарську мову та історію, це ниточка зв'язку з окупованим півостровом. Руйнувати інституцію, яку єдиною з-поміж усіх університетів Криму вдалося врятувати від окупації та зберегти викладацький склад, є просто абсурдним рішенням з боку МОН.
Не менш обурливою є поведінка МОН: немає жодної комунікації ні зі студентством, ані з адміністрацією та викладачами ТНУ, їх думка просто ігнорується. Студенти не були оповіщені про плани МОН щодо їхнього ж університету, а вимушені дізнаватися про все вже постфактум зі зливів документів. На прохання ж прояснити ситуацію реакція від МОН не краща: заступник міністра освіти Винницький просто видаляє коментарі студентів у соцмережах, натомість пропонуючи їм просто "довіритися". Така поведінка є неповагою до студентства та плювком у його обличчя.
На жаль, знову набувають актуальности слова Володимира Вернадського, сказані ще в 1920-х роках: «Я вважаю Таврійський університет єдиним вільним університетом на всій території СРСР, оскільки в ньому повністю втілений принцип свободи й автономії, до якого завжди прагнули університети. Та політика, яку проводить до університетів радянська влада, — це позбавлення їхньої автономії та погибель для них».
Студенти та викладачі Таврійського університету виступають категорично проти його знищення через небажання втрачати власну самобутність й ідентичність, а також теплу атмосферу навчання, що склалася у стінах ТНУ, який, як кажуть самі студенти, став другою домівкою для них.
Закликаємо всіх студентів проявити солідарність зі спільнотою ТНУ, яка зараз конче потребує вашої допомоги!