Поки Міністерство освіти “змінює правила гри під час гри”, тобто ухвалює нові рішення під час вступної кампанії, питання доступної освіти тепер постає не лише в контексті бюджетних місць, а й можливості оплати контракту, ціни на який підвищуються з кожним роком. Попри те, що можливість навчатися на денному відділенні за контрактом в аспірантів забрали, бакалаври та магістри можуть претендувати на навчання за кошти фізичних осіб на будь-яку форму. Проте коштувати таке задоволення буде недешево.
“За даними Держстату, у 2019 році вартість навчання у вишах зросла на 12,9%; у 2020-му - на 15,2%; у 2021-му - на 17,5%; у 2022-му - на 7,2%; у 2023-му - на 11,8%.” – зазначено у матеріалі “Кореспондент. нет”.
Тобто, у сумі вартість навчання зросла на 83 % за останні пʼять років.
Звичайно, на ціноутворення впливає низка факторів, як, наприклад, складна економічна ситуація у країні через коронавірус та війну. Проте й економічний добробут пересічного українця зменшується у геометричній прогресії. Відповідно, забезпечення базових потреб є першочерговими, а можливість здобувати якісну безплатну освіту стає привілеєм, а не правом. Зменшення бюджетних місць, підвищення рейтингових балів – змушують все більше абітурієнтів здобувати освіту на контрактній формі.
Як зазначає експерт з питань вищої освіти МОН Андрій Охрімовський у коментарі РБК-Україна:
“Ті заклади, які отримують державне замовлення, зобов'язані дотримуватися вимог до індикативної собівартості. Тобто вартість контракту на кон'юнктурних спеціальностях не нижче 60-80% від середньої вартості підготовки за держзамовленням. Тобто вартість навчання на цих спеціальностях за рік не повинна бути нижчою за 60-80% від суми, яку держава виділяє для забезпечення освітою одного абітурієнта, що вступив на "бюджет".
Перелік кон'юнктурних спеціальностей включають гуманітарні, соціальні, економічні спеціальності, а також право, інформаційні технології, медицину та сферу послуг. Більш детально можна ознайомитися із переліком спеціальностей за покликанням.
Окрім того, на підвищення контракту також впливає і попит абітурієнтів: чим він вище, тим вартість навчання буде дорожча. Зазначемо, що наразі територіальна популярність деяких ВНЗ зумовлена не лише якістю надання освітніх послуг, а й необхідністю у безпечному середовищі. Багато студентів зі східних областей змушені покидати свої рідні міста аби мати змогу здобувати освіту і розвивати Україну, проте, два роки війни продемонстрували, що безпека – привілей заможних. Адже, окрім оплати за навчання, студентам необхідно оплачувати житло. У кращому випадку, ВНЗ може запропонувати місце у гуртожитку, у найгіршому студенту доведеться самостійно винаймати житло. На жаль, на західних регіонах розцінки на місячну оренду можуть прирівнюватися до оплати річного контракту в університеті. Детальніше про цю проблему можна дізнатися у документальному фільмі “Безпека в оренду”.
Повернемося до питання підвищення контракту.
“Середня вартість здобуття освіти бакалавра за найбільш популярними спеціальностями в університетах, куди на ці напрямки подають найбільше заяв, за попередніми підрахунками, у 2024-2025 році складе 42,329 грн”. — зазначає Кореспондент. нет.
За даними сайту Work.ua станом на червень 2024 року середня зарплата в Україні становить 20 500 грн, тобто оплата одного семестру обійдеться майже у місячний оклад. У ситуації коли все більше сімей залишаються без годувальника, така сума може бути просто недоступною для більшості українців.
Ознайомитися із переліком цін на навчання на всі спеціальності можна на сайті «Вступ.ОСВІТА.UA». Проте для найбільшої наочності ми вирішили зупинитися на найбільш популярних напрямках: економіка, інформаційні технології, філологія та право.
У одному із ключових українських ВНЗ – КНУ імені Т. Шевченка ціни на здобуття економічної освіти варіюються від 50 до 70 тис., тобто ціни виросли від 7,4 до 17,4 % у порівнянні з минулим роком. Вивчення компʼютерних наук обійдуться у 50, 9 тис. (+21,6 %), а за філологію готуйтеся віддати від 50, 9 до 59, 4 тис. грн за навчальний рік. Приріст цін склав від 12,2 % до 21, 6 %.
Не менш популярним серед студентів є НаУ “Києво-Могилянська академія”. За бажання вчитися у престижному ВНЗ на економічному факультеті готуйтеся віддати 64 тис. (+14 %), а філологічний обійдеться – від 49,4 тис. до 66, 2 тис. грн. (+4,8 %). Натомість ціна на інженерію програмного забезпечення не змінилася і залишилася всього на рівні 5 середніх місячних окладів – 100 тис. грн.
Ціни на навчання у Львові також “кусаються”. Вивчення економіки коштуватиме від 34,68 тис. до 39,64 тис. грн, інформаційних технологій – від 32,89 тис. грн до 52,89 тис. грн на рік. Навчання на філологічних спеціальностях варіюється від 34,68 тис. до 48,95 тис. грн. Загалом, вартість на оплату всіх цих спеціальностей збільшилася на 13%.
В одному із ключових ВНЗ Харкова – ХНУ імені В. Н. Каразіна вартість навчання нижча ніж у Києві та Львові, проте підвищення цін не оминуло і прифронтове місто. Навчання на економічному факультеті обійдеться у 31 тис. грн, як і вивчення компʼютерних наук. Натомість за контракт на філологічному – ціни становлять від 23 до 33 тис. грн, тобто ціни на вищезгадані напрямки у Каразіна подорожчали на 9%.
Окремо варто розглянути спеціальність “Право”, адже судячи із тогорічної вступної кампанії, близько 51 тис. абітурієнтів подало заяв на цей напрям, тому і не дивно, що ціни у деяких університетах “підскочили” аж до 30%.
Видання “The page” виділив найбільш популярні університети відповідно до кількості отриманих заяв:
1) НЮУ імені Ярослава Мудрого у Харкові (3723 заяв). Вартість навчання – 41,35 тис. грн на рік (+30%).
2) Львівський національний університет імені Івана Франка (2555 заяв) — 52,89 тис. грн (+14,2%). Окрім того, ця спеціальність у прейскуранті університету найдорожча.
3) Національний університет «Одеська юридична академія» (2464 заяви) — 40,1 тис. грн (+21,1%);
4) Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1951 заява) — 66 60 грн (+5.7%);
5) Національний університет «Львівська політехніка» (1674 заяви) — 38 тис. грн (+8,65).
Звичайно, окрім найпрестижніших університетів є ще доволі багато інших університетів, у яких можна здобути освіту набагато дешевше, проте, підвищення цін у головних вишах країни є досить показовими. Адже, окрім війни, фактор, що перешкоджає якісному навчальному процесу є ще низка абсолютно безглуздих рішень МОН: підвищення прохідного балу, прийняття рішень в процесі вступних іспитів, скасування контракту для окремих груп здобувачів, скорочення викладацького складу, реорганізація університетів. Попри низку цих “випробувань”, які треба пройти абітурієнту аби вступити, родичам студента або і самому студенту необхідно шукати значну суму для оплати навчання, яка з кожним роком може підвищуватися. Окрім того, т.з процес “оптимізації” ВНЗ передбачає поглинання менших університетів більшими, що також призводить до підвищення цін на навчання відповідно по прейскуранту вишу-гегемону. Такий комплекс проблем стимулює все більше молоді виїжджати за кордон здобувати вищу освіту, адже це не тільки безпечніше, а й, нерідко, дешевше або навіть безплатно. Така динаміка буде призводити до того, що здібна молодь після навчання буде асимілюватися у країнах Європи й працювати на благо іншої країни.
Тож, підвищення цін на навчання можливо і збагатить державний бюджет, але, чи зможемо ми “купити” молодих спеціалістів для відбудови України? Питання залишається відкритим.
Таміла Хоменко, активістка "Прямої дії"