30 січня президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт зустрівся зі студентами академії для обговорення ситуації, що розгорнулася навколо Таврійського національного університету. Мова йшла про ініційоване Міністерством освіти і науки об’єднання ТНУ з «КМА», про майбутнє студентства Таврійського, про вплив цього рішення тандему Винницький-Лісовий на навчання студентів і студенток Моглянки.
Напередодні цієї зустрічі Квіт брав участь у зборах трудового колективу ТНУ 25 січня. Окрім нього та представництва Таврійського на заході був присутній також заступник Міністра освіти і науки Михайло Винницький, — під публічною егідою якого і проходить теперішнє «зливання» університетів — а також активісти «Прямої дії» та студентство, об’єднане в рамках кампанії «Проти зливання знань». Про ці події ми писали в публікації «Що відбулося в ТНУ?».
Уже 25 січня стало прозорим, що керівництво «Києво-Могилянської академії» зацікавлене не так у приєднанні кримського університету, а радше у його «поглинанні». Сергій Квіт поводив себе всяко, однак не багатослівно. Істотно його позиція зводиться до такої — ТНУ не впорався зі своєю кримською спадщиною, отож Могилянка краще зможе розвивати як «кримську тему», так і надасть якісніші умови навчання для «таврійців». Будучи другою скрипкою для Винницького, Квіт фактично погодився із заступником Міністра стосовно оцінки якості викладання в ТНУ як низької.
Пообіцявши золоті гори студентству ТНУ, Сергій Миронович демонстративно покинув збори, коли до мікрофону вперше підійшла студентка. І хоча така кульмінація поведінкою Квіта органічно вписувалася в уявлення «таврійців» про нього, — як про не надто відкритого до голосу студентів чиновника — то для багатьох «могилянців» обіцянки свого президента виявилися тривожними. Скажімо, якщо студенти та студентки ТНУ продовжать навчання в «КМУ» за вартістю контракту, зазначеного при вступі до Таврійського, то утворитися ситуація, коли одні платитимуть більше, а інші — менше за однакові освітні послуги. Вочевидь, платити більше будуть не чужинці.
Імовірно саме через такі сумніви адміністрація Могилянки вирішила провести зустріч 30 січня. Активісти й активістки «Прямої дії» були там присутні, отож, про що розказував Сергій Квіт і чому це чудовий взірець того, що не потрібно підтримувати об’єднання, навіть якщо ваш університет у «виграшній» позиції.
По-перше, президент НУ «Києво-Могилянська академія» наголосив на важливості перейняти естафету «кримськості», оскільки сам ТНУ повністю її втратив і використовує суто як бренд і підставу зберігати університет. Керівник запевнив, що «КМА» зможе якнайкраще розвивати кримську філологію та створюватиме механізм майбутньої реінтеграції окупованого півострову.
Нескладно помітити, що аргументу бракує послідовності: якщо Таврійський направду зберігає ілюзорну тяглість «кримськості», то чому його об’єднання з Могилянкою дасть можливість її відновити? Навіть найбільш поверхнева оцінка вказує, що ТНУ, який має між іншого програму з вивченням кримськотатарської мови та частину кримського викладацтва, значно більше відповідає характеристиці «кримський», аніж Могилянка.
Ба більше, оплата праці викладачів у «КМА» вища, аніж у ТНУ, отож, якщо викладацтво останнього перейде до Могилянки, то на плечі контрактників і державного бюджету впаде ярмо оплати такого об’єднання. Чи готові ви як студенти та студентки платити за такі забаганки тріо Винницький-Лісовий-Квіт? Можна відповісти — але ж Винницький заявив, що Світовий банк платить у бюджет 1.5 млн доларів за кожне об’єднання, які і підуть на оплату праці викладачів, то чому ж ми за це платитимемо?
По-перше, той самий заступник Міністра освіти і науки нещодавно заявляв, що кошти, отримані від шантажу Світового банку, — по-іншому назвати це неможливо, що ми детально пояснили у статті «Поміняли освіту на кредит?» — підуть на закупівлю навчально-наукового обладнання. Непослідовність Винницького вже стала загальновідомою, але питання в тому, чи готові студенти платити за неї зі своїх кишень?
По-друге, навіть якщо кошти від Світового банку будуть передані «КМА» для оплати праці новоприбулим викладачам, то ми однаково маємо сумніви, чи зможе ця кількість надходжень покрити загальні видатки на заробітну плату. За словами нашого тріо реформаторів, усі викладачі ТНУ матимуть змогу продовжити викладання у Могилянці. Проведімо прості приблизні розрахунки із середніми значеннями заробітної плати в «КМА». За офіційними даними станом на 2022 рік середня зп викладацтва у «Києво-Могилянській академії» склала 17671 грн. [1] Водночас в ТНУ працює 230 викладачів. Простими обчисленнями отримуємо, що оплата праці цих викладачів коштуватиме Могилянці в рік за курсом 38.41 грн за 1 долар США близько 1.2 млн доларів США.
Отже, можемо виснувати два сценарії. Перший: викладачі ТНУ будуть звільнені, коли виділені Світовим банком кошти закінчаться. Водночас нові програми, успадковані від Таврійського університету, залишаться, що, збільшить навантаження на трудовий колектив «КМА», за чим слідуватиме зниження якості освіти.
Інший сценарій: викладацтво колишнього ТНУ залишиться, але тоді діру в бюджеті доведеться компенсувати як дедалі збільшуючи тиск на державний бюджет, що в часи війни не надто відповідально, так і підвищенням ціни контракту для студентства «КМА». Ще раз, чи готові ви поступитися якістю освіти провідного університету країни та платити більше за забаганки наших реформаторів?
Сергій Миронович також пообіцяв «могилянцям», що об’єднання дозволить «КМА» отримати додаткову інфраструктуру, наприклад, стадіон і гуртожитки. На перший погляд академія від цього лише виграє. Проте варто звернути увагу на те, що на балансі Могилянки і так є чимало інфраструктури. Жоден студент чи студентка, які живуть у гуртожитках «КМА» не заперечуватимуть, що реновація приміщень не буде зайвою. Приєднуючи додаткові приміщення та будівлі ТНУ, з яких більшість теж потребують ремонту та відновлення, адміністрація університету буде змушена розширювати видатки на їх обслуговування. Нескладно вгадати, хто платитиме.
Існує й інший шлях — розпродати частину приєднаної інфраструктури Таврійського університету. Із цим є низка проблем, навіть якщо упустити те, що це послаблює загальну спроможність української системи вищої освіти; те, що університетські гуртожитки у критичні моменти війни прийняли немалу кількість внутрішньо переміщених осіб і стали єдиним домом для них; те, що цей весь процес чимраз більше нагадує знищення освіти, а не її покращення.
При втраті частини чи всієї наявної інфраструктури студентство ТНУ буде змушене користуватися Могилянськими обладнаннями та можливостями, що неминуче зменшить їх доступність і для могилянців, а також збільшість загальну навантаженість на корпуси та гуртожитки. Чи варто наголошувати, що чим вища експлуатація інфраструктури, тим швидше вона зношується і вимагає більших видатків на обслуговування?
Беручи до уваги ці аргументи Сергія Мироновича Квіта, якими він намагався улестити своє студентство, можемо зробити єдиний висновок — об’єднання університетів зробить українську вищу освіту як менш доступною та комерціалізованою, так і менш конкурентноздатною.
Ці аргументи досить універсальні. Хвиля об’єднань набирає обертів і вже більше схожа на цунамі, після якого незрозуміло, чи вистоїть вища освіта України взагалі. Через це варто порушити питання: якщо до мого університету приєднують інший, чи мушу я підтримувати це рішення? Відповідь повинна бути рішучою — НІ! Дует Винницький-Лісовий — а часто це тріо, де останнім є ваш ректор — скидаються на чиновника зі старого анекдота, який, наминаючи гори наїдків, показує на бідного чоловіка і каже: «Цей пан за все заплатить!» Сьогодні платитимемо ми, студентство, яке чи то отримує середню стипендію близько 2000 грн, а чи так-сяк поєднує роботу та навчання. Отож, якщо я студент чи студентка НУ «Львівська політехніка», до якої приєднують Українську академію друкарства, я — проти; якщо я студент чи студентка Житомирського державний університет, до якої приєднують Поліський національний університет, я — проти, і так далі. Об’єднуймося, солідаризуймося та борімося за доступну й якісну освіту разом!
Шумаков Максим
Джерела:
[1] Національний університет «Києво-Могилянська академія». (2023). Звіт президента Національного університету «Києво-Могилянська академія» за 2022 рік. Міністерство освіти і науки України. https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/48a669fe-03bf-4816-8467-c187a699d18b/content