Однією із обурливих змін, які пропонує нам законопроєкт 10399, стало примусове працевлаштування. Спеціальності на державному замовленні значно скорочуються, і до повного держфінансування пропонуються лиш деякі з них, якщо вірити словам представників МОН. Крім того, спеціальності, що залишать на бюджеті, мають відробити своє існування. Після того як ви здобули найвищий бал ЗНО і вступили на спеціальність, що є доступною на держзамовленні, згодом мусите підписати договір про працевлаштування, тобто погодитись на пропозицію, яка надійде від роботодавця або служби зайнятості. Це може статись з середини терміну навчання, але не пізніше ніж за півроку до завершення, причому термін відпрацювання - не менше 3 років.
Законопроєкт наче пропонує “справедливий” бартер: вам - державне місце, ви - вдячність у вигляді праці, яку обере роботодавець. Та це виглядає не як взаємообмін на чесних засадах, а як вибір без вибору. На момент підписання договору про навчання ви не можете знати яка “пропозиція” вам надійде в майбутньому, в якому саме підприємстві/установі та на яку посаду. Це не схоже на допомогу у працевлаштуванні студента – це схоже на засідку.
Та як каже код 10399, “вибір” все ж є: наприклад, у разі відмови від укладання договору, ви можете компенсувати видатки на оплату навчання і стипендії, або ж покинути виш чи перейти на платну форму навчання. У будь-якому випадку, університет, як і роботодавець, залишаються у виграші, натомість абітурієнти та студенти стоять перед невідомістю. Зараз, коли більшості студентів важко уявити найближче майбутнє, такий законопроєкт додає невпевненості в долі самого Університету.
Подібні зміни роблять освіту настільки непривабливою для вступників, що вони радше обиратимуть європейські виші, що аж ніяк не сприятиме інтелектуальному збагаченню країни. Чи потрібні такі жорсткі заходи, що призводять до регресу наукової спільноти і непрезентабельності вишів для абітурієнтів?
Ситуація вкрай серйозна: вже зараз законопроєкт одержав підтримку депутатів освітнього комітету і був направлений на перше читання до Верховної Ради. Замість ефективної допомоги студентам із пошуком першої роботи за спеціальністю, уряд пропонує роботодавцям допомогу у пошуку робочої сили; замість гарантій працевлаштування студентам-бюджетникам пропонують примус.
Закликаємо слідкувати за розвитком подій та поширювати дописи кампанії #ГрантНеГарант серед студентської спільноти та друзів.
#ГрантНеГарант