5 квітня, у Львівській обласній раді відбулося обговорення на тему «Захист християнських цінностей. Законопроект №9103 - злочин проти національної безпеки» за ініціативи депутатської групи «За християнські цінності». У громадському обговоренні взяли участь депутати обласної ради, духовенство та різні представники «інтелігенції». Туди також потрапили активісти «Прямої дії», аби представити опозиційну думку панівним у дискусії поглядам. Що ж з цього вийшло?
Вже з теми можна зрозуміти характер цього обговорення: воно було покликане дискредитувати законопроект №9103, закріпити консервативні християнські погляди, консолідувати реакційні гомофобні сили, що і сталось під час дискусії. Один за одним, кожен депутат, священик, «інтелігент» виказували однакові думки про духовне падіння, про необхідність захисту традиційних цінностей, про бездуховний Захід, про бездуховний уряд, який впроваджує подібні закони; про геїв, які приведуть Україну до демографічної катастрофи. Звичайно, усі згадані тези не витримують жодної критики, тому що виражають суб’єктивні хвилювання та страхи цих людей, пояснені через призму догматичної віри в Бога, псевдонауковими теоріями чи теоріями змов.
Критики, однак, не прозвучало. Але не тому, що не було кому критикувати і не тому, що всі опозиційні сили розгубились перед «віднайденою істиною», а тому, що інакодумцям просто не дали слова, тобто за 3 години так званої «дискусії» не було ні однієї альтернативної думки, лише монотонне повторення одного й того ж. Виявилось, що слово давали лише тим, хто записався наперед. Схоже, про це повідомили тільки потрібних людей.
Організатори обговорення не мали наміру вести діалог з іншими точками зору, а лише нав’язували свою, порушуючи будь-які принципи демократичного обговорення. Гірше того, захисникам християнських цінностей було мало того, що вони представили лише власні опінії, вони взялися за радикальніші дії, спочатку погрожуючи нашим активістам вигнанням із залу, а пізніше і нагло хапати за руки, грубити.
Найбільше «уваги» активістам профспілки приділив депутат від консервативно-націоналістичної партії «ВО Свобода» Панькевич Олег Ігорович, зокрема стусанами й погрозами. Головувала громадськими обговореннями його сестра, депутатка від тієї ж партії Сех Ірина Ігорівна, яка щиросердечно дозволила Олегу Ігоровичу порушувати у своїй промові регламент, дотримання якого дозволило би висловити свою думку й опозиції. На зауваження студентів «Прямої дії» стосовно порушення регламенту пан Олег відповів: «Ті, хто не брали участі в молитві, сьогодні повинні сидіти й не висовуватися.» Сподіваємося саме молитва дозволяє Панькевичу безтурботно боротися проти ЛГБТ спільноти, водночас уникаючи сплати аліментів.
Окрім активістів «Прямої дії» на слуханнях були присутні й представни_ці інших прогресивних частин громадянського суспільства. І хоча було зрозуміло, що права говорити ми не отримаємо, залишалася надія, що не залишиться проігнорованим військовий, який приїхав, аби висловитися на захист одностатевих цивільних шлюбів і законопроекту №9103. Що ж, говорити захисникові таки не дозволили, проте й не проігнорували: «А Ви просто так одягли форму, для краси?», — насмішкувато запитала докторка біологічних наук, яка була однією з авторів роботи, де в 150-ти сторінках науково заперечили теорію еволюції.
Від «наукової спільноти» була аж ніяк не лише згадана вище біологиня. Керівник програми Українського католицького університету «Етика, політика, економіка» Юрій Підлісний пояснив із філософських позицій, чому гетеросексуальна сім’я є основою ринкових відносин, а законопроект №9103, руйнуючи сім’ю водночас намагається підірвати національну економіку. Шкода, що доктор філософії Підлісний не в силі чи навмисне не бажає застосувати ще декілька силогізмів і виснувати, що економіка, яка змушує пригноблювати частину суспільства потребує радикальних змін. Ну гаразд, нехай УКУ продовжує боротися проти власних студентів, як це було з Кіндер Лімо.
Описана подія викликає не лише усмішку від усього свого абсурду, але й тривогу. Це дійство, проведене в приміщенні та з використанням апаратури придбаних на гроші з податків звичайних україн_ок, сигналізує не лише про глибоко гомофобні та реакційні настрої «представників» народу, тобто наших представників. Такий соціальний феномен є реакцією на соціальну кризу, викликану недофінансуванням громадських структур, ринковим фундаменталізмом урядів, які 30 років працювали в інтересах олігархів. Внаслідок урізань у сфері освіти, безграмотність і псевдонауковий світогляд затьмарює людям розуміння причин соціальних криз. Отож нам як ніколи раніше необхідна якісна, доступна й егалітарна освіта, що бере до уваги інтереси та думки студентства, а не лише адміністрації ЗВО. Така освіта за своєю суттю є антикапіталістичною, інклюзивною та демократичною, а боротьба за неї розпочинається з незалежної студентської профспілки.